Виховні заходи

НАСТУПНІСТЬ В ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ НАД ТЕКСТОМ

ДОШКІЛЬНИКІВ І МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………….…..3

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ НАСТУПНОСТІ В ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ НАД ТЕКСТОМ ДОШКІЛЬНИКІВ І МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

1.1. Навчання рідної мови дошкільників, робота з дитячою книжкою……….……4

1.2. Опанування учнями 1 класу свідомого читання, формування умінь спілкування з книжкою………………………………………………………………...5

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ НАСТУПНОСТІ В ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ НАД ТЕКСТОМ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

2.1. Робота над смисловим і структурним аналізом  тексту………….………….…8

2.2. Види завдань, що сприяють розумінню учнями змісту прочитаного……..….11

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………..…14

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….....16

ДОДАТКИ………………………………………………………………………….…18

ВСТУП

На сучасному етапі процес модернізації початкової освіти, оновлення Державного стандарту початкової загальної освіти спрямований на особистісний розвиток молодших школярів та формування в них основних компетентностей. Важлива роль у розвитку і вихованні особистості молодшого школяра належить навчальному предмету «Літературне читання», який є складовою освітньої галузі «Мови і літератури», оскільки центральне місце в переліку основних компетентностей посідає читацька компетентність, адже «без високої культури  читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці, читання – це найважливіший інструмент навчання та джерело духовного життя».

         За новою редакцією Державного стандарту початкової загальної освіти метою літературного читання є формування читацької компетентності учнів, ознайомлення молодших школярів з дитячого літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення літератури в основній школі.

         Процес формування читацької компетентності передбачив формування в учнів таких умінь: уміння вичитувати інформацію; уміння міркувати над прочитаним; уміння давати оцінку прочитаному.

         Таким чином, завданням початкової освітньої сходинки, на якій закладаються основи особистісного розвитку, фундамент усіх необхідних компетенцій, є не тільки сформувати в молодшого школяра уміння, що пов’язані з технічною складовою читання, але й уміння повноцінно сприймати, усвідомлювати та відтворювати художній твір: вступати в діалог «автор-читач», висловлювати емоційно-оцінні судження та обґрунтувати своє ставлення до змісту прочитаного.

         Тому вдосконалення техніки читання і формування вміння працювати з текстом повинні виступати як рівнозначні завдання, і з огляду на це аналіз тексту та формування читацьких навичок мають бути злиті в єдиний процес.

РОЗДІЛ 1. 

ОСОБЛИВОСТІ НАСТУПНОСТІ В ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ НАД ТЕКСТОМ ДОШКІЛЬНИКІВ І МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

1.1. Навчання рідної мови дошкільників, робота з дитячою книжкою.

         У вирішенні проблеми наступності важливе місце посідає забезпечення мовного розвитку дітей старшого дошкільного віку і молодшого шкільного віку. Щоб успішно розв’язати проблему наступності в навчанні рідної мови, потрібно встановити логічні зв’язки між мовною підготовкою дошкільників і молодших школярів.

         Навчання читання має починатися з введення дитини в звукову систему мови. Дитина вчиться визначати кількість слів у реченні, складів у слові. Володіти прийомами звукового аналізу слів: визначати місце звука у слові (перший, другий, останній, виокремлювати голосні та приголосні звуки, тверді і м’які приголосні, користуватися схемою звукового аналізу слів. Дитина повинна знати, що звуки, під час вимови яких повітря проходить вільно, йому нічого не заважає (ні губи, ні язик, ні зуби), називаються голосними, а звуки при вимові яких повітря зустрічає перешкоди (губи, язик, зуби), - приголосними: розуміти смислорозрізнювальну функцію звуків (син-сон, мак-рак, сніп-сніг); самостійно добирати слова із заданим звуком. Уміти поділити слова на склади, визначати їх кількість, виділити наголошений склад. Графічно зобразити складову структуру слова на дошці та на аркуші паперу, вживати термін «склад», «наголошений склад». Дитина повинна мати елементарні знання про речення: наша мова складається з речень, речення зі слів, у реченні може бути різна кількість слів; словом ми щось називаємо, а реченням щось повідомляємо. Може скласти речення за малюнками і схемами, самостійно скласти схеми-речення з 2-3 слів.

         Слухаючи мову інших, оповідання і казки, дитина дошкільного віку починає цікавитися їх змістом. У неї з’являється інтерес до книжки. Із цікавістю розглядає дитячу книжку, знає її назву за ілюстрацією може переказати зміст, дотримується правил поводження з книжкою. Уважно слухає вірш, невеликі оповідання, казки й відповідає на запитання: що розповідалося? про кого? хто такий? тощо. Запитує про те що було незрозумілим, співвідносить сприйняте на слух з малюнком (ілюстрацією). Знає відомих дитячих письменників, поетів, впізнає їх на портретах. На основі ілюстрованих книжок та вражень від прослуханого долучається до створення образів у малюнках, аплікації, а також уміє самостійно розігрувати сюжети знайомих казок в іграх - драматизаціях та театралізованих іграх.

1.2. Опанування учнями 1 класу свідомого читання, формування умінь спілкування з книжкою.

Процес навчання грамоти у 1 класі складається з двох органічно поєднаних процесів – опанування умінь читати і писати. Уміння читати забезпечується синтетичними вправами, а писати – аналітичними. За визначенням відомого психолога Д.Б.Ельконіна, читання – це процес відтворення звукової форми слів та їх графічними (буквеними) моделями. Як бачимо з наведеного визначення, дитині, яка оволодіває умінням читати, доводиться виконувати розумові дії зі звуковою сферою мови – зливати в комплекси (спочатку в склади, а потім і в слова) окремі звуки, позначені на письмі буквами. Тому в підготовчий, добукварний період потрібно приділити рівносильну увагу вправлянням у звуковому аналізі і в звуковому синтезі.

         У роботі з першокласниками велику увагу слід приділяти різноманітним видам читання на уроці: вголос і мовчазному, читанні ланцюжком, інтонаційному. Значну частину букварних текстів побудовано в діалогічній формі, що дає широкі можливості застосувати читання в особах у результаті якого учні відпрацьовують виразність читання розповідних, питальних і спонукальних речень, речень з окличною інтонацією.

         Треба взяти до уваги, що до першого класу приходять діти з різним рівнем загальної мовленнєвої підготовки із частково сформованою навичкою читання. Тому індивідуалізація завдань для тих, хто вже добре читає, і для тих, хто в процесі навчання тільки поступово опановує цю навичку, має бути в центрі уваги педагога на кожному уроці. Для однієї групи учнів достатньо буде читання слів, поданих у стовпчиках, звукового і звуко-буквеного аналізу слів. Сильніша група учнів спроможна буде виконати логічну вправу, прочитати речення, вивчити напам’ять віршик.

         Цілеспрямоване формування читацької діяльності першокласників у букварний і післябукварний період знаходить своє продовження в організації роботи над текстом.

         З метою вироблення більшої самостійності, забезпечення можливості дитини проникнути й осягнути змістову тканину тексту треба на кожному уроці практикувати  самостійне напівголосне читання, під час якого кожен учень входить в активний процес, абстрагуючись при цьому від незначного шуму, створюваного в класі.

         Опанування учнями свідомого читання забезпечується виконанням різноманітних завдань:

1. Визначити, до якого малюнка належить речення.

2. Назвати дійових осіб, про яких йдеться в тексті.

3. Знайти слова, що передають назви зображених предметів.

4. Розповісти, хто що робить у прочитаному тексті.

5. Прочитати початок казки і подумати, як її можна продовжити.

6. Скласти з поданими у стовпчику словами речення.

7. Викласти слова – назви певних предметів із вивчених букв.

         У 1 класі в учнів формуються початкові уміння самостійно спілкуватися з доступною дитячою книжкою. Такі уміння відпрацьовуються на уроках позакласного читання. Різнорівнева підготовка з читання дітей, які вступають до школи, спонукає вчителя так побудувати процес навчання, щоб усі учні (як ті, що не вміють, так і ті, що вже вміють читати) прагнули до читацької діяльності. Складність навчання читання і роботи з дитячою книжкою полягає у тому, що читацька діяльність має здійснюватись комплексно, у нерозривній єдності сприймання тексту, міркування над ним, запам’ятовування його, що неможливо без довільної уваги до кожного об’єкту цієї діяльності.

         На підготовчому етапі роботи з дитячою книжкою постають такі завдання:

-         вивчити і встановити рівень підготовки дитини – читати на початку шкільного навчання;

-         розподілити навчальні дії так, щоб уже на першому уроці запропонувати дітям ті з них, які вони можуть під керівництвом педагога виконати чи почати освоювати самостійно;

-         забезпечити кожній дитині особистісне зорієнтоване, посильне просування в оволодінні читацькою діяльністю.

Урок позакласного читання в 1 класі має два основних напрямки: слухання – розуміння учнями твору, що його читає вчитель, і безпосередньо робота з дитячою книжкою: читання і розглядання. Робота за вказаними напрямками передбачає оволодіння першокласниками знаннями, уміннями способами діяльності, що забезпечують взаємодію читача з книжкою і текстом. Слухання і розуміння передбачає оволодіння знаннями:

-         зосереджуватись, концентрувати свою увагу, розуміти поставлене вчителем навчальне завдання.

-         уважно слухати й розуміти зміст того, що читає вчитель: розуміти значення окремих слів, словосполучень, речень, зв’язки між ними за частинами тексту; усвідомлювати, хто герої твору, називати їхні імена; усвідомлювати, яка трапилась подія з героями, чим вона закінчилася

-         уявляти образи персонажів твору, місце події

-         розуміти запитання вчителя за змістом твору

-         запам’ятовувати основні елементи фактичного змісту твору, давати на них відповідь.

РОЗДІЛ 2.

ВИКОРИСТАННЯ НАСТУПНОСТІ В ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ НАД ТЕКСТОМ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

2.1. Робота над смисловим і структурним аналізом тексту

Читання і розуміння учнями текстів належить до найважливіших засобів пізнання і є показниками результатів навчання у початковій школі. Починаючи з 2 класу, навчання молодших школярів розуміти текст визначено як спеціальне завдання у процесі реалізації різних змістовних ліній. Завдання змістової лінії «Смисловій і структурний аналіз твору» є невід’ємною складовою методики кожного уроку читання, адже цей засіб є основою розуміння тексту, опорою для його свідомого відтворення.

         Значна частина завдань і запитань до тексту має мету залучення учнів до смислового і структурного аналізу тексту. Вчені виділяють два підходи у характеристиці читацької діяльності – когнітивний і комунікативний. У першому випадку читання текстів розглядається як пізнавальна діяльність, що охоплює смислове сприймання і аналітичну обробку. Цей напрям роботи з текстом передбачає відтворення учнями послідовності подій у тексті (Розкажи що за чим відбувається в оповіданні?),  визначення структури твору (Знайди у казці зачин, основну частину і кінцівку), перечитування тексту з метою пошуку відповіді на поставлені запитання (Знайди абзац, у якому сказано про час і місце події), усвідомлення взаємозв’язку між заголовками і темою твору (Поміркуй, чому так названо оповідання. Поміркуй, як по іншому можна назвати це оповідання). Комунікативний підхід до читання розглядає його як специфічну форму спілкування автора з читачами: поряд з інформацією, що є в тексті, у читача виникають нові особистісні смисли, що посилює виховний і розвивальний вплив прочитаного, сприяє мотивації читання. Цей напрям реалізовано у читанці через діалогічну взаємодію читача з текстом у таких завданнях: поставте запитання до тексту, поставте один одному запитання за прочитаним.

         Розвивальна функція широко представлена завданнями і запитаннями, що мають у своїй основі розвиток загально навчальних умінь і навичок. Зокрема аналізувати текст, порівнювати (слова, вчинки, твори, стан природи, дійових осіб), узагальнювати, виділяти головне. До переважної більшості творів є завдання, які привертають увагу дітей до засобів художньої виразності: знаходження і пояснення епітетів, порівнянь, образних висловів, багатозначності слів тощо.

         Розуміння тексту молодшими школярами є поетапним. Спершу відбувається орієнтування читача у фактичному змісті прочитаного. Далі – смисловий і структурний аналіз і, нарешті діалог з текстом. При всій важливості розуміння учнями значення окремих слів і висловів, які є у тексті, треба вибрати для пояснення сутнісне, від чого залежить загальне розуміння теми та ідеї твору, щоб не було збочення у словотлумаченні. Разом з тим дітей слід привчити читати з установкою: чи все мені тут зрозуміло? Чи так я розумію?

         Бесіди, розповідь, організація різних видів читання, розв’язання, проблемних і пізнавальних завдань за текстом, робота з ілюстративним матеріалом, зв'язок з особистим досвідом дітей, залучення музики, інсценізації – всі ці методи і прийоми мають знайти місце на уроках читання, залежно від мети. Вивчаючи твори, потрібно давати лише мінімум запитань і завдань до тексту. Уміло, вдало поставлене запитання  - талант учителя. Бо тільки добре продумане запитання викличе інтерес, захоплення учня, бажання знайти відповідь. Кожне з них обов’язково мусить пожвавлювати мислення учня.

-         Про що цей твір?

-         Що вас вразило?

-         Чому ви хвилювалися?

-         Що вас розвеселило? Що схвилювало?

-         Про що ви задумались?

-         Яке ваше враження?

-         Що нового ви дізнались?

-         Що пережив головний герой?

-         Простежте ставлення автора до …?

-         Що вам хочеться порадити тому…?

-         Яке бажання з’явилось у вас?

-         Яке місце ви б хотіли перечитати?

-         Чи змінилося ставлення автора до…?

-         Доведіть, що автор любить свого героя.

-         Які почуття передав автор?

-         Про щоб вам захотілося запитати автора?

-         Що ви засуджуєте у цьому творі

-         Яким голосом потрібно читати? Чому?

-         Навіщо поет написав цей вірш?

-         Про що у творі не сказано, не написано прямо, але ми дізнались.

Доцільний добір завдань, що інтегрують способи навчання, - важлива складова розумового та мовленнєвого розвитку. З метою формування виразності читання потрібно пропонувати різноманітні завдання, які спонукають учнів свідомо вибирати відповідну інтонацію і темп читання. Під час навчання діти користуються таблицями для вироблення інтонаційних навичок читання і вираження почуттів (Див. додаток).

         Типові види таких завдань:

-         Прочитати вірш не поспішаючи, передаючи радість народження ранку. Поміркуй, після якого слова зробити найдовшу паузу («Вранці» Т.Шевченко).

-         Знайди слова, що повторюються. З яким почуттям ти їх читатимеш? («Зима» М.Рильський).

-         Прочитай слова дітей з благальною інтонацією, а вишеньки – повчальною («Вишеньки» Л.Українка).

-         Прочитай вірш наспівно, ніби згадуючи побачене («Білі гуси летять над лугами…» О.Олесь).

-         Читаючи вголос, передай замилування красою літнього ранку («Серед краси» О.Олесь).

-         Прочитай вірш радісно, із захопленням передаючи нетерпіння дитини («Все навколо зеленіє» О.Олесь).

-         З якою інтонацією краще прочитати виділені рядки? («Березовий листочок» Л.Костенко).

-         З якою інтонацією читатиметься слово Віхоли? («Баби Віхоли» Л.Костенко).

-         Перш ніж читати вголос, з’ясуй, які розділові знаки є у кожній строфі вірша. На що вказує знак оклику? А знак питання? («Подарунок» Т. Коломієць).

-         Прочитай вірш мовчки. Зверни увагу, як розставлено розділові знаки. З якою інтонацією слід читати запитання, а з якою відповіді? («Найкращі іграшки» А.Костецький).

-         Після якого запитання дівчинка зробила найдовшу паузу («Як же все це було без мене?» В.Сухомлинський).

-         Прочитай вірш мовчки. З яким настроєм ти читатимеш його вголос? Чому? Які рядки прочитаєш із спонукальною інтонацією? («Грайте, грайте голосніше…» С.Жупанин).

2.2. Види завдань, що сприяють розумінню учнями змісту прочитаного.

         У процесі опрацювання нового матеріалу маємо звертати увагу на три аспекти, які вимагають навчання і перевірки: як діти зрозуміли, про що йдеться у творі, і як це відображено у сюжеті, композиції, образах дійових осіб, засобах виразності тощо, і також як вміють вони передати свої думки у слові.

         Завдання, що сприяють розумінню учнями змісту прочитаного.

1) Розуміння учнями значення нових і маловживаних слів:

         Як ви розумієте значення слів? Пригода, довіку («Бачить – не бачить…» Л.Глібов)

Солоспів, трелі, ритміки («У лісовій музичній школі» С.Жупанин).

Поясніть значення слів: Падолист («Лісова колиска» В.Скомаровський).

Градобій («Скоромовка В.Лучук).

Вшановує, звеличує, підносить («Навіщо кажуть спасибі» В.Сухомлинський).

2) Розуміння значення слів і висловів, ужитих у переносному значенні:

У якому значенні вжито вислів «солодка мова»? («Колискова» М.Сингаївський).

Задрімав листочок («Лісова колиска»).

Душу виверта. Що цим висловом передає поет? («Звертання» Д.Білоус).

У якому значенні вжито слова «хитринка»? («Як Наталя у Лисиці хитринку купила» В.Сухомлинський).

3) Розуміння значення висловів, які є ключовими для розуміння смислу тексту.

         Як ви розумієте вислів «наче вулик, наша школа, вся вона гуде як рій? Чи зрозуміли ви, про яких бджіл говорить поет? («Школа» Д.Павличко).

Про що йдеться у висловах «мовчки говорить, дуже мудрує… («Загадка» Л.Глібов).

4) Знаходження учнями у тексті незрозумілого і нового.

Прочитайте. Які слова вам незрозумілі? Які речення ви не зрозуміли? Про що ви довідалися вперше?

5) Перевірка правильності відтворення фактичних подій і сюжету твору. Назвіть, хто і чого вчиться («Хто чого вчиться» В. Фетисов). Назвіть птахів, які навчаються у цій незвичній школі («У лісовій музичній школі» С.Жупанин).

Розкажіть, яким Сашко був спочатку. Коли він зрозумів свою помилку?

Чому зник кордон? («Кордон» Л.Вихніна).

6) Завдання на виділення істотних ознак поняття, явища, подій, дійової особи.

Прочитайте вірш. Яку професію поет вважає найпершою? Чому цій професії навчаються усі люди? Чому поет її називає головною? («Головна професія» А.Костецький).

Знайди слова, які характеризують вдачу горобця, а які – кота. Про кого з них можна сказати: розумний, сміливий, а про кого – самовпевнений хвалько»?(«Сильніше за силу»).

7) Завдання на встановлення зв’язків між подіями, між дійовими особами. Знайдіть у тексті відповідь: чому дідусь подякував струмку? Чому слова були для хлопчика несподіваними і важливими? Над чим він замислився? («Навіщо кажуть спасибі» В.Сухомлинський).

8) Завдання на самостійне формулювання запитань до прочитаного твору. Прочитайте перший абзац. Яке запитання у вас виникло?

Прочитайте другий абзац. Про що можна запитати Наталочку? («Як Наталя у Лисиці хитринку купила» В.Сухомлинський).

Які запитання до тексту у вас виникли?

9) Завдання на визначення головної думки тексту.

Знайдіть у тексті виділені слова (вислови, речення). Поясніть їх зміст. Чи можна їх вважати головною думкою твору?

Прочитайте останній абзац оповідання. У якому реченні висловлене головне? (Навіщо кажуть «спасибі» В. Сухомлинський).

ВИСНОВКИ

Читання в початкових класах – одночасно предметне і між предметне уміння. Навичка читання, уміння працювати з текстом формуються на різних уроках. Мистецтво ж сприймати  художній твір, дар співпереживання розвивається на уроках читання за допомогою літератури – найважливішого засобу прилучення дітей до загальнолюдських цінностей, джерела формування особистості. Вона вводить читача в процес пізнання і самопізнання, відкриває світ прекрасного, світ зразкової мови, формує ставлення до життя, морально-естетичні ідеали, впливає на рівень культури, вихованості, освіченості людини. Під час читання розвивається мислення, уява, пам'ять.                                                    Успішно реалізувати ці функції літератури на уроках читання можна за умови збереження, особливостей в організації читацької діяльності учнів початкових класів і забезпечення наступності в процесі вивчення літературного матеріалу в початковій середній ланці школи. Зберігаючи тенденцію до формування навички читання, умінь і способів роботи з художнім і науково-художнім текстом, читацької самостійності (традиційних завдань читання в початкових класах), програма орієнтує на навчання учнів читати і повноцінно сприймати художній твір як мистецтво слова. Щоб залучитися до літератури, дитині потрібно спеціальні читацькі вміння, розвинені літературні здібності – необхідний рівень літературного розвитку для розуміння мистецтва слова. Читацькі уміння молодшого школяра – складова операційного компонента пізнавальної сфери. Це, насамперед, спостережливість, творча уява, почуття поетичного слова, здатність сприймати словесні образи, співпереживати, творити, мислити словесно-художніми образами.

Учитель молодших класів має розглядати читання художніх творів з дітьми як явище психічне, оскільки воно діє на внутрішній світ учня, спричиняючи у ньому переживання, враження, уявлення, почуття, викликаючи співпереживання з персонажем чи його осуд.

         Вчитель повинен організувати роботу на уроці так, щоб діти читали охоче, без примусу. Урок читання треба зробити радісним, цікавим, бажаним. Допомогти кожній дитині розкрити всі свої здібності, можливості, почуття, ідеї в процесі навчання.

         Урок читання – це урок творчості, а творцями його є самі учні. Виховати в дитині любов до книги можна лише словом, яке переростає у справу. Потрібно намагатися «щоб слово звучало для учня, як музика!» (В.Сухомлинський). Адже дитина стає байдужою, несприйнятливою до кінця, якщо слово не живе в її душі як засіб творчості, якщо вона тільки заучує чужі думки і не творить своїх та не висловлює їх.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі». Від трьох до шести (семи) років (Аксьонова О.П., Аніщук А.М., Артемова Л.П. – Київ: ТОВ «МЦФЕР – Україна», 2014. – 452 с.

2. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою 1-4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012.

3. Державний стандарт початкової загальної освіти. Міністерство освіти і науки України №119-695 від 06.12.2005.

4. Науменко В. Навчання вдумливого читання і розуміння художнього твору // Початкова школа. – 2008. - №7. – с. 50-51.

5. Савченко О. Розуміння текстів учнями 2 класу: навички і контроль // Початкова школа. – 2009. - №10. – с. 30-33.

6. Григорчук А., Мельник І. Виразне читання як засіб розвитку емоційно-чуттєвої сфери молодших школярів // Початкова школа. – 2010. – №9. - с. 19-23.

7. Масник Н. Розкриття навчальних цілей на уроках читання // Початкова школа. – 2010. - №7. с. 4-7.

8. Фенцик О. Повноцінне сприйняття молодшими школярами художніх творів на уроках літературного читання // Початкова школа. – 2011. - №11. – с. 9-14.

9. Фенцик О. Методика аналізу ліричного твору на уроках літературного читання // Початкова школа. – 2012. - №12. – с. 19-23.

10. Митник О., Науменко В. Елементи логіки і риторики на уроках читання як засію розвитку комунікативних умінь молодшого школяра // Початкова школа. – 2012. - №3. – с. 36-39.

11. Долінговська К., Віскушенко І. Розвиток пізнавальних інтересів учнів 4 класу під час самостійного читання // Початкова школа. – 2012. - №2. – с. 8-10.

12. Методика навчання української мови в початковій школі: навчально-методичний посібник / за наук. ред. М.М. Вашуленко - К.: Літера ЛТД, 2010. – с. 33-94.

13. Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах: Посібник для вчителя. – К.: Освіта, 2008. – с. 10-110.

14. Навчання і виховання учнів 4 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. О.Я. Савченко – К.: Видавництво «Початкова школа», 2009. – 640 с.

15. Куцокінь Н. Словниково-логічні завдання на уроках читання // Початкова школа. – 2012. - № 6. – с. 11-15.

  У глибину віків сягає наша історія. Чим більше минає часу, тим яскравіше ми її уявляємо. І дізнатися історію рідної сторони нам допомагає уся творчість нашого народу. З давніх давен в Україні проходили вечорниці.
      19 грудня учні 3 класу провели своє свято”Українські вечорниці”. Адже починалися вони з 13 грудня на Андрія і закінчувалися на Різдво.
      Це свято відкрило перед гостями всю щирість і гумор нашого народу. Пісні, жарти, танці подарували діти своїм глядачам, а головне веселий і радісний настрій.